Паломництво нечуючих в Закарпатський край
Закарпаття - дивовижний край з різною культурою, народами і традиціями. А православна спадщина Закарпаття відома своєю стилістичною архітектурою, суровістю чернечого життя, своєрідним іконописом і чудовими людьми, що зберегли вірність православним традиціям, стійкість віри і дуже гостинними.
За фінансової підтримки ГО «Фонд братів Павліченко» у представників Київської православної громади нечуючих при Свято-Троїцькому Іонинському монастирі була можливість відвідати святі місця Закарпаття в свято Різдва Іоанна Хрестителя.
Для спільної молитви і причастя об'єдналися віруючі з громад нечуючих Мукачева, Ужгорода та Києва. Нечуючі паломники відвідали Свято-Миколаївський жіночий монастир в м. Мукачево, Свято-Троїце-Кирило-Мефодіївський жіночий монастир в м. Свалява, Всесвятский чоловічий монастир в м. Мукачево, Свято-Воскресенський чоловічий монастир в м. Ужгород, Свято-Покровський чоловічий монастир села Ракошино та Свято Успенський жіночий монастир села Домбоки Мукачівського району.
Для нечуючих людей, як ізольованих від світу звуків, дуже важливим є спілкування один з одним і зовнішнім суспільством.Часто ми нехтуємо такими людьми, відмовляючи їм в людській допомозі, внаслідок нерозуміння їх. Нечуюча людина залишається наодинці зі своєю проблемою, втрачаючи інтерес до життя і віру в себе. Спільні роботи і зустрічі нечуючих людей з чуючими відкривають нові можливості в розумінні один одного, формуючи у нечуючих людей прийняття себе, як особистість, і комфортне сприйняття себе в навколишньому світі. А подібні поїздки залишаються в пам'яті надовго, зігріваючи душу теплими спогадами і враженнями.
.jfif)