А кого Богородиця зішле...
Сидять діти у недільній школі, матушка розповідає про свято Благовіщення, усі слухають. Тільки одна маленька дитина ніяк не може всидіти на місці. То встане, підійде до сестри або ще до когось із дівчаток, приголубиться, обійме, то підійде несподівано, зі спини до хлопців і починає їх лоскотати. Хлопчаки відсуваються, сміються, але її не відганяють - маленька все ж таки.
Вгамувавшись, знову сідає і починає малювати, слухає матушку разом зі старшими і все намагається запам'ятати, нічого не пропустити - цікаво їй.
Закінчивши розповідь, матінка звертається до дівчат із такими словами:
- А ви знаєте, дівчатка, кажуть, що якщо хтось із дівчат першої прийде на Благовіщення в храм і поставить свічку, то Богородиця нареченого пошле. - Дівчата тут же пожвавішали, стали навперебій кричати:
- Я прийду! - Я прийду!.. - Хлопці тільки посміювалися. І раптово тихий дитячий голосок перекрив усі інші:
- І я прийду.
Всі одразу обернулися на цей голосок, і подивилися на дівча хто з подивом, хто поблажливо (дитина, що вже тут!), хто з посмішкою, а матінка запитала:
- Мила, а скільки тобі років?
- Чотири роки, - здивовано відповіла дівчинка ("знають же, чому питають?")
- А ти маєш хлопчика? - посміхаючись, спитала одна з дівчат.
- Не маю... - похитала головою дитина, все ще дивуючись - "Навіщо?..."
- А за кого ж ти хочеш заміж? - спитала інша дівчина поблажливо-лагідним тоном.
І вже ніхто не очікував, мабуть, від такої відповіді. Дівчина їм з усією серйозністю відповідала:
- А за кого Богородиця пошле...
З iнтернету
