Не засуджуй вчинок, не знаючи суті

Вчителька розповідала класу історію про лайнер, що зазнав аварії.

"... На кораблі виявилася подружня пара, яка зуміла дістатися до рятувальної шлюпки, але, на жаль, там було тільки одне місце. Раптом чоловік відштовхнув дружину і сам забрався в човен. А дружина перед смертю крикнула йому останню фразу.

Тут вчителька зупинилася. "Як ви думаєте, - запитала вона. - Що це була за фраза? "

Більшість учнів негайно висловилися: "Я тебе ненавиджу!" Або "Як же я була сліпа!"

Тут вчителька звернула увагу на хлопчика, який сидів весь цей час і мовчав.

"А ти як вважаєш, що вона сказала?"

"Я думаю, що вона сказала:" Подбай про нашу дитину! "

Вчителька здивувалася: "Ти знаєш цю історію?"

"Ні, просто те ж саме сказала моя мама перед смертю моэму батьку", - знизав плечима хлопчина.

Вчителька сподівалася, що ніхто не помітив, як зволожилися її очі. "Правильно".

Отже, судно пішло на дно. Чоловік добрався додому і самотужки виховав дочку. Через багато років, вже, коли батька не стало, розбираючи його речі, дівчина знайшла його щоденник, в якому прочитала наступне:

"У неї вже був страшний діагноз, коли ми поїхали в подорож. Жити залишалося недовго. Боже, як би я хотів потонути замість неї, але заради блага дочки я не зміг. Я міг тільки залишити її посеред океану ".

На цьому історія закінчилася. Клас мовчав.

Вчителька бачила по дитячим очам, що їх глибоко вразила розповідь і що сьогодні вони вперше зрозуміли, що як не завжди під личиною добра знаходиться добро, так і під личиною непорядного, злого вчинку не обов'язково живе зрада.

Ось чому ніколи не варто судити про людей поверхнево. Ми дуже багато чого можемо про них не знати.

З Інтернету